Тема: Т. Шевченко. «Минають дні, минають ночі».
Мета: поглибити знання про творчу діяльність великого митця, зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі поезії «Минають дні, минають ночі», пов’язати даний твір з життям Т. Шевченка; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні міркування, почуття, спостереження; коментувати основні мотиви, ідею поезії, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові,пошани до творчості Кобзаря, народної культури, традицій, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, тексти творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання,картки).
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Літературна вікторина «Пізнай поезію Т. Шевченка».
Вже не три дні, не три ночі Не вертаються три брати,
Б’ється наш Трясило По світу блукають,
Од Лимана до Трубайла А три шляхи широкії
Трупом поле крилось. Терном заростають.
(«Тарасова ніч») («Ой три шляхи широкії»)
Сидить козак на тім боці, Прилітайте ж, мої любі,
Грає синє мор. Тихими речами
Думав, доля зустрінеться – Привітаю вас, як діток,
Спіткалося горе. І заплачу з вами.
(«Думка») («Думи мої, думи мої»)
Було колись добре жити Та не однаково мені,
На тій Україні… Як Україну злії люди
А згадаймо! Може серце Її, окраденую, збудять…
Хоч трохи спочине. Ох, не однаково мені.
(«Іван Підкова») («Мені однаково, чи буду»)
Доле, де ти? Доле,де ти? І не спом’яне батько з сином,
Нема ніякої… Не скаже синові: «Молись.
Коли доброї жаль,боже, Молись, сину, за Вкраїну
То дай злої, злої! Його замучили колись.
(«Минають дні, минають ночі») («Мені однаково, чи буду»)
Покинули стару матір. Поховайте та вставайте,
Той жінку покинув, Кайдани порвіте
А той сестру. А найменший – І вражою злою кров’ю
Молоду дівчину. Волю окропіте.
(«Ой три шляхи широкії») («Заповіт»)
Не дай спати ходячому, Прилітайте, сизокрилі
Серцем замирати Мої голуб’ята,
І гнилою колодою Із-за Дніпра широкого
По світу валятись. У степ погуляти.
(«Минають дні, минають ночі») («Думи мої, думи мої»)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Засвоєння знань і формування вмінь.
1.Вступне слово вчителя.
Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Поет все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього.
Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т. Шевченко не одноразово порушує питання: а для чого жив людина, в чому суть людського життя? Як боляче було дивитись поетові на підневільне тяжке життя свого народу, але ще гірше було бачити його покірність. Поет прагне розбудити свій народ від тяжкого сну, запалити в ньому іскру протесту, ненависті до жорстокої дійсності. Про це і йдеться мова в поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», з якою зараз ознайомитеся.
2. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі» (В казематі,1847).
2.1. Виразне читання поезії.
2.2. Вставка.
ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ПОЕЗІЇ
Навесні 1845 року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета.
Як жити, щоб якнайбільше принести користі своєму народові, щоб допомогти йому вирватися на волю?
Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші «Минають дні, минають ночі» (1845).
Даний твір уміщений у збірку «Три літа». Цей вірш поет написав у В’юниці 21 грудня 1845 р. за чотири дні до створення «Заповіту».
Поезія привабила багатьох композиторів. Музику до неї писали М. Лисенко, С. Воробкевич, В. Заремба.
2.3. Тема: роздуми поета над важкою долею своєю і пригнобленого люду.
2.4. Ідея: засудження пасивності народу, який «спить на волі» і не прагне позбавити себе кайданів.
2.5. Основна думка: Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі.
2.6. Жанр: громадянська лірика.
2.7. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:
- Про що свідчить початок поезії.
- Яким ви уявляєте ліричного героя твору? (… Гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь)
- Як за допомогою опису природи поет намагається відтворити внутрішній стан героя поезії?
-Через що герой твору не може визначитися: чи він живе, чи доживає?
- З якою метою ліричний герой вірша звертається до своєї долі.
- Чому пасивність, на думку Шевченка, - основний ворог у житті людини?
- Через що поет порівнює бездіяльну людину з гнилою колодою?
- Прокоментуйте рядки: «… дай жити, серцем жити і людей любити».
- Якою, на думку Тараса Григоровича, є неволя? (Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, і спати на волі).
- Чому життя у неволі Т. Шевченко ототожнює зі смертю?
- З якою метою митець повсякчас звертається до своєї долі?
- Про що свідчить закінчення поезії?
- Чому ліричний герой, звертаючись до Бога, просить у нього дати йому якщо не доброї долі, то хоч злої?
2.8. Міні-дискусія. Обговорення питань.
- Хто є творцем долі людської? Вона залежить від самої людини, її оточення чи від обставин? Відповідь вмотивуйте.
- В чому полягає ваше призначення у світі?
2.9. Художні особливості твору.
Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «гаснуть очі».
Риторичне запитання: «Доле, де ти?»
Повтори: «Доле, де ти?», «… дай злої, злої», «Жити, серцем жити», «…спати, спати», «Коли доброї – жаль, боже».
Риторичні оклики: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!».
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Тестове опитування за твором «Минають дні, минають ночі» Т. Шевченка.
1.Ліричний герой поезії прагне жити:
а) виключно для себе; б) серцем і любити народ; в) у спокої;
г) у гармонії з природою.
2. Віршовий розмір поезії:
а) ямб; б) хорей; в) амфібрахій; г) дактиль.
3. У поезії Т. Шевченко звертається до:
а) своєї долі; б) гнобителів народу;
в) тих, хто прагне прожити життя у спокої; г) України.
4. Найстрашніше для героя твору:
а) бути всіма проклятим; б) зрада; в) смерть у неволі;
г) зневажливе ставлення до вітчизняної культури.
5. Чим хоче жити поет?
а) Думками; б) серцем; в) почуттями; г) сподіваннями і враженнями.
6. Дана поезія написана у В’юниці:
а) 21.12.1845р.; б) 12.04.1854р.; в) 12.12.1847р.; г) 15.02.1842р.
7. За жанровою спрямованістю цей вірш належить до лірики:
а) філософської; б) громадянської; в) інтимної; г) пейзажної.
8. Пора року зазначена у творі:
а) закінчення літа; б) початок осені; в) середина весни; г) пізня осінь.
9. Визначте римування поезії:
а) кільцеве; б) паралельне; в) білий; г) суміжне (перехресне).
10. Закінчення поезії:
а) оптимістичне; б) песимістичне; в)Свідчить про байдуже ставлення героя до свого призначення у суспільстві; г) не дає можливості визначити прагнення героя.
11. Людську пасивність ліричний герой порівнює з:
а) потонулим кораблем; б) пожовклим листям; в) гнилою колодою;
г) міцним сном.
12. Поет прагне жити:
а) активно; б) серцем; в) розумом; г) емоціями.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках.
Картка №1
- Що необхідно, на думку поета, зробити народові для покращення свого життя. Висловлюючись, посилайтеся на зміст твору.
- 2. Як ви вважаєте, чому доля поневоленого люду не була байдужою для письменника? Яким чином даний твір змушує кожного осмислити своє призначення в житті?
- Визначте художні засоби в уривку з твору: Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить…
а)метонімія, епітет; б) порівняння, тавтологія;
в) метафора, епітет; г) тавтологія, метафора.
Картка №2
- Дослідіть, яким настроєм пройнятий твір. Чи змінюється він упродовж поезії? Свої спостереження вмотивуйте.
- 2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко у творі життя гнобленого народу порівнює зі сном? Чи вважає він його щасливим? Відповідь аргументуйте.
- Наприкінці твору ліричний герой звертається до:
а) всіх поневолених; б) самотніх; в) тих, хто вірить у перемогу добра над злом; г) долі.
Картка №3
- Якої, на вашу думку, хоче долі поет для свого народу? Свої міркування доведіть.
- Обгрунтуйте рядки поезії: Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь.
- Про свого героя поезії Т. Шевченко зазначає, що він:
а) прагне здобути влади над іншими;
б) насолоджується красою осінньої природи;
в) живе у своє задоволення; г) блукає по світу.
VІ. Підсумок уроку.
У поезії «Минають дні, минають ночі…» звучить мотив осуду людей, які задовольняються своїм підневільним становищем у тогочасній Росії, людей безликих, які вели безтурботне життя й ні до чого в світі не прагнули. Кобзар твердо переконаний, що людина не повинна бути пасивною, вона мусить боротися за своє майбутнє. Байдужість, на думку Т. Шевченка, - це найстрашніше, що може бути в житті:
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі.
Поезія «Минають дні, минають ночі…» - це глибоко патріотичний твір, у ньому чітко окреслюється позиція поета-борця, який закликає читачів до активних дій на користь свого народу, своєї країни. Поет, звертаючись до долі, просить у неї не багатства:
А дай жити, серцем жити
І людей любити…
На думку Кобзаря, людина не повинна бути байдужою, бо байдужість страшніша за зло: байдужість – замаскована, не знати від кого її чекати, а до зла людина морально себе готує, готує себе на боротьбу зі злом. Тому поет пише:
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї, жаль, Боже,
То дай злої! Злої!
Життя й творчість Т. Шевченка – це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти йому повірити в свої сили, запалити іскру надії, іскру волелюбності, правди, щастя.
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VІІІ. Домашнє завдання.
Написати міні-твір на тему «Ліричний герой поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі»». Під час виконання творчої роботи застосуйте цитати з поезії: «гаснуть очі», «заснули думи», «серце спить», «волочусь по світу», «не плачу й не сміюсь», «умирать в неволі».
Тема: Т.Шевченко «Думи мої, думи мої…»
Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Т.Шевченка, зокрема про його викуп з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання;
проаналізувати програмову поезію письменника;
розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього тексту в контексті з біографією письменника, коментувати основні мотиви, ідеї його поезій;
формувати кругозір, світогляд школярів;
виховувати почуття пошани, поваги до життя і творчості Т.Шевченка;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т.Шевченка, міні – виставка книжок поета, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), кросворди, презентація, аудіозапис пісні «Думи мої, думи мої…»
Хід уроку:
І. Організаційний момент
(Слайд 1)
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
Іван Драч
Сьогодні, діти, ми з вами розпочинаємо вивчення нового розділу, який називається «Світ української поезії».
У цьому розділі
ви продовжите ознайомлення зі справжніми перлинами української поезії;
відкриєте неповторний поетичний світ Володимира Сосюри, Бориса Олійника, Володимира Підпалого, Івана Малковича;
розвиватимете вміння виконувати ідейно – художній аналіз вірша;
переконаєтесь, що поетичне слово збагачує людину духовно, розвиває її особистість, формує почуття та естетичний смак.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя. (Слайд 2)
Шевченко – один із тих поетів, творчість яких вивчається в цьому розділі. Тарас Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Поет усе знав, усе відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього…
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це не так. Мені хочеться почати розповідь про поета так, як починаються казки.
За широкими морями і ріками, за лісами дрімучими був колись веселий край, розкішний і багатий, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга – царська. І жила там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволі люди.
Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить ціла музика печалі й жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна довгої, вікової, героїчної боротьби за волю.
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, золотої пшениці, медової та молочнії ріки. Україна – це поема жалю і смутку, краси й неволі.
Отже, одна з найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому у всі часи по всьому світі її огненному пророку. Легендарному поетові казкового краю Тарасу Григоровичу Шевченку.
Дійсно, легендарному. Бо нам відомо багато прізвищ видатних діячів світової культури, які виголошували глибокі за змістом і яскраві за формою висловлювання про Шевченка.
Для того, щоб перевірити, що запам’яталося вам із попередніх класів, ми проведемо Літературну вікторину «Всім відомий Т.Шевченко»
Літературна вікторина «Всім відомий Т.Шевченко»
(Слайд 3)
Місце народження Т.Шевченка. (с.Моринці Звенигородського повіту Київської губернії)
Соціальний стан Тараса у дитячому віці. (Кріпак)
Ім'я пана майбутнього письменника. (Енгельгардт)
Здібність поета в дитинстві. (Малювати)
Друзі, за допомогою яких Т.Шевченка було викуплено з кріпацтва.(К.Брюллов, І.Сошенко, О.Венеціанов, В.Жуковський, Є.Гребінка)
Сума викупу Тараса з кріпацтва. (2500 руб.)
Заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну». (Академія мистецтв)
Перша збірка поета. («Кобзар»).
Назвіть відомих історичних осіб, яким Т. Шевченко присвятив свої твори. (І.Трясило, І. Підкова)
Посібник, який написав письменник для початкового навчання. («Буквар южнорусский»)
Композитор, який присвятив Т.Шевченку понад 80 композицій. (М.Лисенко)
Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Тарас Григорович брав активну участь. (Кирило – Мефодіївське).
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
Випереджувальні завдання:
Пригадати біографічні відомості про життєвий і творчий шлях Шевченка, зокрема його викуп з неволі, арешт, заслання;
Підготувати повідомлення про цей період;
Виписати вислови поетів, письменників, визначних діячів про Шевченка та значення його творчості;
Намалювати ілюстрації до поезій Шевченка
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Епіграфом до творчості Великого Кобзаря пропоную взяти слова Тараса Шевченка
(Слайд 4)
Очікування.
Метод «Мікрофон».
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІV. Основний зміст уроку
Вступне слово вчителя
Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи. Такою самою мірою, як і загадка його генія, хвилює нас його життєвий шлях і творчість.
Тарас Григорович Шевченко – велика та невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили і обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень
І щоб глибше усвідомити ту велетенську роль, яку відіграла ця людина в житті нашого народу, перегорнемо ще одну сторінку його життя, переконаємося ще раз у тому, що Шевченко – велетень, філософ, сіяч – сіяч розумного, доброго, вічного. Сьогодні знову і знову відкриваємо все нового і нового Шевченка – Великого Кобзаря.
(Слайд 5)
Важким, тернистим був життєвий шлях поета. Він прожив усього 47 років, із них 24 – у кріпацькій неволі, 10 – на засланні і лише 13 років – на волі, та й то на чужині.
(Слайд 6)
- Послухаємо, що ви підготували вдома про життя і творчість геніального поета.
Життя і творчість Т.Г.Шевченка
(Слайд 7)
Родина поета, його дитинство
У родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків народився син Тарас. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати.
Досить пророчим виявився батьків заповіт. Умираючи, батько Т. Шевченка розпорядився, як то годиться, своїм скромним майном та господарством. Його воля дивує надзвичайною проникливістю щодо майбутнього генія українського народу, свого сина.
(Слайд 8)
У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька, мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у Кирилівського дяка – п’яниці .
(Слайд 9)
(Слайд 10) Викуп поета з неволі
Я хочу розповісти про викуп поета з неволі
Шевченка викупили 22 квітня 1838 року за 2500 рублів.
(Слайд 11)
- Які були причини покарання царем Т.Шевченка? Що вам відомо про його арешт?
Причини покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.
У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому – видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємничої політичної організації – Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов’янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов’янських народів. Основний програмовий документ організації – «Книга буття українського народу», написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, і в інших слов’янських краях». У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину ІІ, названо їх катами за те, що вони позбавили Україну волі.
Перебування Т. Шевченка в казематі.
5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».
- Страшним періодом для поета був період заслання.
Заслання письменника – бунтаря .
Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до ово петровсь окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Заборона писати й малювати найбільше обурила Тараса: «Забрано найблагороднішу частину мого бідного існування!» Окрім того солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо, ненависний був дух солдафонства, що чавунно печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря. Писав ночами при світлі місяця на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого.
У 1848 р. поета взяли художником у наукову експедицію під керівництвом гуманної людини О. Бутакова для вивчення й опису Аральського моря.
У 1850 р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення – на півострові Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет повинен був загинути, якщо не від хвороб, то від нудьги та безнадії. На муштру Шевченко мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки – цингою та золотухою.
- Якими були останні роки життя Тараса Григоровича?
Звільнення Тараса Григоровича, його останні роки життя.
На початку 1857 р. Шевченко отримав царський дозвіл на його звільнення. У 1859 р. Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію серед селян його знову заарештували і звеліли виїхати до Петербурга.
4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря», планує видання кількох підручників.
10 березня 1861 р. Тарас Григорович Шевченко помер.
Труну з тілом Великого Кобзаря несли студенти з церкви аж на Смоленське кладовище. «Були в нас на Україні великі воїни, великі правителі, а ти став вище за всіх їх, і сім’я рідна в тебе найбільша, зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька», - сказав П. Куліш, звертаючись до померлого поета.
У травні цього ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі біля Канева. Тут на одній з найвищіх гір Дніпрових покоїтиметься прах його, і як на горі Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той, і по сей бік нашого славного Дніпра. Після поховання люди довго не розходились, деякі залишилися ночувати біля Тараса… Було це 22 травня. А 24 над домовиною почали насипати високу могилу – гору, яку пізніше названо Тарасовою. (слайд10)
Шевченко був не тільки поетом, а й письменником, драматургом, художником.
(Слайд 12)
(Слайд 13)
(Слайд 14)
(Слайд 15)
(Слайд 16)
(Слайд 17)
Слово вчителя. У першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він віршем «Думи мої, думи мої…», що став заспівом у його творчості. Свої поетичні твори Шевченко називав по – народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів.
3. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…»
- Яка історія написання поезії «Думи мої, думи мої…»?
1. Історія написання твору.
Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув'язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок – призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.
З 1849 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у « захалявні книжечки» (1847-1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо ненависним був сам дух солдафонства, що чавунно печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря.
Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої…» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
4. Прослуховування у запису вірша «Думи мої, думи мої…»
5. Виразне читання поезії учнями.
6. Ідейно-художній аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…»
1. Тема: (Слайд 18)
2. Ідея: (Слайд 19)
3. Основна думка: (Слайд 20)
4. Жанр: громадська лірика.
7. Опрацювання змісту поезії.
Бесіда за питаннями:
- Чому Т. Шевченко перебував в Орській кріпості?
- Що змусило письменника написати поезію «Думи мої, думи мої…»?
- Через що поет звертається до своїх думок?
- Що хвилює Т. Шевченка?
- Про яку « лиху годину « згадує автор твору?
- Як ви розумієте вираз «бути вільним»?
- Який настрій у поета можна дослідити впродовж цієї поезії? Про що це свідчить?
8. Які художні засоби використовує автор у цій поезії?
- Звертання: «думи мої», «мої квіти», «мої любі».
- Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».
-Порівняння: «привітаю, як діток».
9. Складіть інформаційне гроно: «Що означає воля для Т. Шевченка?»
(Слайд 21)
10. Повідомлення учнів
Музика в житті Т.Г.Шевченка
Творчість Шевченка глибоко пов’язана з музикою і образотворчим мистецтвом. Уже з раннього дитинства майбутній поет глибоко відчув любов до пісні. Мати Т.Шевченка знала багато народних пісень і, за його словами, співаючи, «свою нудьгу переливала в свою дитину». Любов до пісні Т.Шевченко зберіг на все життя. Він завжди з великим інтересом слухав думи і пісні у виконанні лірників і кобзарів. Поет записував народні пісні і, маючи непоганий голос, сам добре виконував їх.
Іван Франко одним із перших помітив, що поезія Т.Шевченка пов’язана з живописом і музикою.
Народний артист СРСР О.Миньківський писав: (Слайд 22)
Своїми враженнями від пісні «Думи мої, думи» поділився народний артист СРСР Борис Гмиря. Він сказав: (Слайд 23)
(Слайд 24
(Слайд 25)
11. Прослуховування в грамзаписі пісні «Думи мої, думи»
12. Шевченкові твори в образотворчому мистецтві (Слайд 26)
У картині «Думи мої, думи…», що удостоєна срібної медалі Академії мистецтв СРСР, М. Божій майстерно передав глибокі роздуми Т. Шевченка про долю поневоленого народу. Полотно вражає величавістю дум, що відбитіі на чолі поета – бунтаря.
Постать Шевченка добре вимальовується на фоні безкрайнього похмурого, грізного неба. Хмари сприймаються не лише як суто природне явище, але й як щось пов’язане з героєм, його думками і почуттями. Здається, що це не хмари, підвладні законам природи, а темні сили царської Росії, що намагаються сховати сонце від людей праці, позбавити їх світла. Це вони переслідують поета; і навіть будяки сприймаються тут як символ зла.
Постать Шевченка в пальті, що розвівається, органічно вписується у пейзаж і сприймається як великий білогрудий чорний птах, що, будучи застигнутий негодою, відважно бореться з негодою, відважно бореться з вітром і бурею. Суворе обличчя поета сповнене рішучості.
V.Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота на картках. (3 учні)
Картка №1
1. Чому Т. Шевченко хоче заплакати зі своїми думами? Чи є це свідченням слабкості поета? Відповідь вмотивуйте.
2. Поет, характеризуючи свої думки, називає сизокрилими:
а) соколятами;
б) орлятами;
в) чаєнятами;
г) голуб’ятами.
Картка №2
1. Дослідіть, що змусило Т. Шевченка написати твір «Думи мої, думи мої». Наведіть переконливі факти з життя поета.
2. «Думи мої, думи мої» Т. Шевченко написав в:
а) Орській кріпості;
б) Переяславі;
в) казематі;
г) Петербурзі.
Картка №3
1. Як ви вважаєте, твір Т. Шевченка «Думи мої, думи мої» - це свідчення пасивності поета, його відмова від подальшої боротьби з гнітом, самодержавством? Відповідь обґрунтуйте.
2. Річку, яку Т. Шевченко згадує у вірші, він називає:
а) убогою;
б) широкою;
в) каламутною;
г) чарівною.
2 Проведення тестового опитування.
Тестові завдання
Т.Г.Шевченко «Думи мої, думи»
1. Свої думи Т. Шевченко називає:
а) важливими;
б) серйозними;
в) хвилюючими;
г) єдиними.
2. Звертаючись до своїх дум, поет у творі просить їх:
а) не кидати його;
б) принести щастя простому люду;
в) розвеселити тих, хто засмучений;
г) захистити Бога від покарання панського.
3. Годину, в якій живе Т. Шевченко, він називає:
а) відповідальною;
б) лихою;
в) щасливою;
г) темною.
4. Автор поезії бажає, щоб його думи до нього:
а) повсякчас озивалися;
б) мали прихильність;
в) прилітали;
г) ставилися з великою шаною і повагою.
5. Річка, яка згадується у цьому творі:
а) Дунай;
б) Каяла;
в) Ворскла;
г) Дніпро.
6. Зі своїми думами Т. Шевченко хоче погуляти:
а) у степу широкому;
б) вздовж річки;
в) по Україні;
г) неподалік від Аральського моря.
7. Кого у творі названо убогим?
а) українців;
б) кобзарів;
в) киргизів;
г) моряків Аралу.
8. Убогі, голі перебувають на волі і ще:
а) обробляють ниву;
б) борються з несправедливістю;
в) намагаються довести свою значимість;
г) моляться Богу.
9. Свої думи автор прагне привітати, як:
а) великих гостей;
б) діток;
в) миттєве щастя;
г) добру прикмету.
10. Зі своїми думами Т. Шевченко хоче:
а) залишитися вільним;
б) здобути незалежність України;
в) заплакати;
г) померти.
11. В якому році написана поезія Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…»?
а) 1845;
б) 1820;
в) 1847;
г) 1807.
12. Жанр поезії Тараса Григоровича «Думи мої…»:
а) інтимна;
б) пейзажна;
в) громадянська;
г) філософська.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
3. Самоперевірка тестів.
4. Перевірка завдань на ка
Слово вчителя
Ми здійснили, наш Тарасе,
твої заповіти:
«І вражою, злою кров’ю
волю окропіте…»
Вже немає більше пана
у нашій країні.
Вічне щастя, світлу долю
здобули ми нині.
Вже навіки Україна
розігнала тучі.
Сонце правди осяває
і Дніпро, і кручі.
Об’єднались по-братерськи
звільнені народи,
І ніщо вже не затьмарить
і краси, і згоди.
І тебе в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Ми врочисто споминаєш
Своїм вдячним словом.
VІ. Рефлексія
Відповіді на анкету учнів
Сьогодні на уроці я:
Дізнався______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зрозумів_____________________________________________________________________________________________________________________________
Навчився____________________________________________________________________________________________________________________________
Найбільший мій успіх – це__________________________________________
Найбільші труднощі я відчув(ла)______________________________________
Я не вмів(ла), а тепер умію___________________________________________
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VІІІ. Домашнє завдання.
Вивчити напам’ять вірш Т. Шевченка «Думи мої, думи мої»;
намалювати ілюстрацію до поезії або написати твір «Мої враження після прочитання поезії «Думи мої, думи мої»
|